1950-ті роки: Післявоєнний бум і зародження фан-руху

Соціальний фон 1950-х – це повоєнне піднесення та відновлення. Футбол стрімко набирав популярності як масове видовище: рекордні багатотисячні аудиторії збиралися на матчі по всій Європі. У Великій Британії цей період ознаменувався справжнім бумом відвідуваності: робітничі родини тисячами заповнювали трибуни кожні вихідні. Вболівальники поводилися здебільшого пристойно, обмежуючись голосними піснями, маханням шарфами та брязканням тріскачками. Проте вже наприкінці 1950-х почали фіксуватися перші випадки насильства на трибунах, які привернули увагу преси. Зокрема, в англійському футболі сезону 1955–56 сталися сутички за участю фанатів «Ліверпуля» та «Евертона», що ознаменувало нову проблему для громадського порядку.
Новим явищем цього десятиліття стало організоване фанатство. 28 жовтня 1950 року в Югославії створено об’єднання вболівальників «Торсіда Спліт» – його вважають першою офіційною фанатською групою в Європі. Групу заснували студенти, натхненні шаленою підтримкою бразильських “torcidas” на чемпіонаті світу 1950 року: вони прагнули перенести подібну атмосферу на матчі клубу «Хайдук» (Спліт). Torcida стала прообразом майбутніх ультрас-угруповань, демонструючи новий рівень згуртованості та відданості команди. Водночас в Італії та інших країнах Західної Європи у 1950-ті роки фанати обмежувалися діяльністю традиційних клубів вболівальників – «феделіссімі», як їх називали в Італії. Ці об’єднання прихильників (наприклад, Fedelissimi Granata в Турині, засноване 1951 року) підтримували команду мирно й організовано, але ще не мали тих екстремальних проявів, що з’являться згодом. Наприкінці десятиліття загальна атмосфера на стадіонах залишалася порівняно доброзичливою; водночас перші дзвіночки фанатського насильства провіщали зміни, які назрівають у 1960-х. Більше на цю тему читай у нашому проекті EmoOi! №2 (2009)